вриватися — [ўриева/тиес а] = уриватися а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
вриватися — див. уриватися … Словник синонімів української мови
вриватися — 1 дієслово недоконаного виду зариватися вриватися 2 дієслово недоконаного виду вдиратися вриватися 3 дієслово недоконаного виду відокремлюватися; відриватися … Орфографічний словник української мови
врізуватися — I (урі/зуватися), уюся, уєшся і вріза/тися, а/юся, а/єшся, недок., врі/затися, (урі/затися), врі/жуся, врі/жешся, док. 1) Втискатися чимось гострим у що небудь; угрузати, заглиблюватися. || Туго охоплюючи тіло, вдавлюватися. || Втискатися в що… … Український тлумачний словник
уриватися — I (врива/тися), а/юся, а/єшся, недок., увірва/тися і урва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Відокремлюватися від чого небудь цілого внаслідок ривка, поштовху або під дією власної ваги; відриватися. || Перериватися, розриватися навпіл, на частини. 2)… … Український тлумачний словник
уриватися — I = вриватися, урватися (від різкого руху, ривка / під дією ваги розділятися навпіл, на частини), у[в]вірватися, розриватися, розірватися, перериватися, перерватися, обриватися, обірватися; лопати, лопнути, лопатися (про туго натягнені струни,… … Словник синонімів української мови
ввірватися — див. вриватися II … Український тлумачний словник
вганятися — I (уганя/тися), я/юся, я/єшся і рідко вго/нитися (уго/нитися), ню/ся, ни/шся, недок., ввігна/тися (увігна/тися) і рідше вгна/тися (угна/тися), вжену/ся, вжене/шся, док. 1) Швидко переміщаючись, потрапляти кудись, у щось. || розм. З силою… … Український тлумачний словник
вритися — див. вриватися I … Український тлумачний словник
всурганюватися — нюся, нишся, недок., всурга/нитися, нився, док., діал. Вриватися, ввалюватися кудись несподівано без дозволу чи запрошення … Український тлумачний словник
